1. Спалили гомолог метану масою 5,8 г. Вуглекислий газ, який утворився, поглинувся надлишком розчину натрій гідроксиду. Утворився натрій карбонат масою 26,5 г та натрій гідрогенкарбонат кількістю речовини 0,15 моль. Визначте формулу вуглеводню.
Розв’язання:
CnH2n+2 + (1,5n + 0,5)O2 = nCO2 + (n+1)H2O (I)
2NaOH + CO2 = Na2CO3 + H2O (II)
Na2CO3 + CO2 + H2O = 2NaHCO3 (III)
Знайдемо кількість речовини вуглекислого газу, що утворився при згорянні алкану. Для цього скористаємось рівняннями (ІІ) та (ІІІ).
n(Na2CO3) = 26,5 г / 106 г/моль = 0,25 моль.
За рівнянням (ІІІ) знайдемо кількість речовини CO2 та Na2CO3, що прореагував:
n(Na2CO3) = n(CO2) = 0,5 · n(NaHCO3);
n(Na2CO3) = n(CO2) = 0,5 · 0,15 моль = 0,075 моль.
За рівнянням (І) знайдемо кількість речовини CO2:
n(Na2CO3) = 0,075 моль + 0,25 моль = 0,325 моль;
n(CO2) = n(Na2CO3);
n(CO2) = 0,325 моль.
Всього вуглекислого газу утворилось:
n(CO2) = 0,325 моль + 0,075 моль = 0,4 моль.
За рівнянням (І) визначаємо алкан:
5,8 / (14n + 2) = 0,4 / n;
5,6n + 0,8 = 5,8n;
n = 4.
C4H10 – бутан.
Відповідь: C4H10.
2. При пропусканні суміші етану і ацетилену через склянку з бромною водою маса вмісту склянки збільшилась на 1,3 г, а при повному згорянні такої ж кількості суміші вугдеводнів виділився вуглекислий газ об’ємом 14 л. Який об’єм вихідної суміші?
Розв’язання:
C2H2 + 2Br2 = C2H2Br4 (I)
2C2H2 + 5O2 = 4CO2 + 2H2O (II)
2C2H6 + 7O2 = 4CO2 + 6H2O (III)
При пропусканні суміші крізь бромну воду маса склянки збільшилась за рахунок приєднання Br2. За рівнянням (І) знаходимо об’єм ацетилену в суміші:
V(C2H2) = 1,3 · 22,4 / 160 · 2 = 0,091 л.
За рівнянням (ІІ) знаходимо об’єм вуглекислого газу:
V(CO2) = 0,091 · 4 / 2 = 0,182 л.
Знаходимо об’єм CO2, який виділився за рівнянням (ІІІ):
V(CO2) = 14 л – 0,182 л = 13,818 л.
За рівнянням (ІІІ) знаходимо об’єм етану:
V(C2H6) = 2 · 13,818 / 4 = 6,909 л.
Знаходимо об’єм вихідної суміші:
V(C2H6 + C2H2) = 0,091 л + 6,909 л = 7 л.
Відповідь: V(C2H6 + C2H2) = 7 л.
3. Дано суміш, що складається з калій йодиду і калій хлориду. Наважку цієї суміші 12,94 г розчинили у воді і пропустили хлор до повного виділення йоду. Маса йоду, що виділився – 7,62 г. Після вилучення йоду і надміру хлору об’єм розчину довели до 0,5 л. Яка молярна концентрація добутого розчину? Який процент калій йодиду в суміші?
Розв’язання:
2KI + Cl2 = 2KCl + I2
Знаходимо вміст KI у вихідній суміші та кількість речовини KCl, що утворився:
m(KI) = 7,62 · 166 · 2 / 254 = 9,96 г.
n(KCl) = 7,62 · 2 / 254 = 0,06 моль
Знаходимо масу та кількість речовини KCl у вихідній суміші:
m(KCl) = 12,94 г – 9,96 г = 2,98 г;
n(KCl) = 2,98 г / 74,5 г/моль = 0,04 моль.
Сумарний вміст KCl в кінцевому розчині становить:
n(KCl) = 0,04 моль + 0,06 моль = 0,1 моль.
Молярна концентрація KCl та масова частка калій йодиду в суміші:
C(KCl) = 0,1 моль / 0,5 л = 0,2 моль/л;
ω(KI) = 9,96 г / 12,94 г · 100 % = 76,97 % ≈ 77 %
Відповідь: C(KCl) = 0,2 моль/л; ω(KI) = 77 %.
4. 5,6 л карбон (IV) оксиду пропустили над розжареним вугіллям масою 3 г. Отриману сполуку пропустили крізь нагріту трубку у якій поміщено 72 г оксиду невідомого двовалентного металу. Який об’єм 32 % нітратної кислоти (ρ=1,2 г/ мл) необхідно для розчинення продуктів реакції. Відомо, що оксид металу містить 20 % Оксигену.
Розв’язання:
n(CO2) = 5,6 л / 22,4 л/моль = 0,25 моль;
n(C) = 3 г / 12 г/моль = 0,25 моль;
Вуглекислий газ та вугілля повністю прореагували.
За рівнянням реакції знаходимо кількість речовини карбон (ІІ) оксиду, що утворився:
CO2 + C = 2CO
n(CO) = 2 · n(CO2)
n(CO) = = 2 · 0,25 моль = 0,5 моль.
Знаходимо молярну масу металу за масовою часткою Оксигену в оксиді:
0,2 = 16 / (16 + M(Me));
M(Me) = 64;
Me – Cu, Купрум. Оксид – CuO – купрум (ІІ) оксид.
CuO + CO = Cu + CO2
n(CuO) = 72 г / 80 г/моль = 0,9 моль.
З карбон (ІІ) оксидом прореагує 0,5 моль CuO. Залишиться:
n(CuO) = 0,9 моль – 0,5 моль = 0,4 моль.
n(Cu) = n(CO);
n(Cu) = 0,5 моль.
CuO + 2HNO3 = Cu(NO3)2 + H2O (I)
3Cu + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O (II)
Знаходимо масу нітратної кислоти за рівнянням (І):
m1(HNO3) = 0,4 · 63 · 2 / 1= 50,4 г.
Знаходимо масу нітратної кислоти за рівнянням (ІІ):
m2(HNO3) = 0,5 · 63 · 8 / 3 = 84 г.
m(HNO3) = m1(HNO3) + m2(HNO3);
m(HNO3) = 50,4 г + 84 г = 134,4 г.
Знаходимо масу та об’єм розчину нітратної кислоти:
m(р-ну HNO3) = 134,4 / 0,32 = 420 г;
V(р-ну HNO3) = 420 / 1,2 = 350 мл.
Відповідь: V(HNO3) = 350 мл.
5. Яка кількість теплоти виділиться при спалюванні 250 л пропан-ацетиленової суміші, густина якої за повітрям 1,38? Стандарті теплоти утворення пропану, ацетилену, карбон (IV) оксиду та води становлять відповідно –103,8 кДж/моль, +226,8 кДж/моль, –393,3 кДж/моль та –286,2 кДж/моль.
Розв’язання:
Знаходимо об’ємні частки пропану та ацетилену в суміші. Позначимо об’ємну частку пропану x, об’ємна частка ацетилену – (1 – x).
M(C3H8 + C2H2) = 29 · 1,38 = 40,02 г/моль;
40,02 = 44 · x + 26 · (1 – x);
x = 0,7789.
Знаходимо об’єм пропану та ацетилену в суміші:
V(C3H8) = 250 л · 0,7789 = 194,725 л;
V(C2H2) = 55,275 л.
C3H8 + 5O2 = 3CO2 + 4H2O; ∆H1
2C2H2 + 5O2 = 4CO2 + 2H2O; ∆H2
Знайдемо стандартні ентальпії згоряння пропану та ацетилену:
∆H1 = 4 · ∆H(H2O) + 3 · ∆H(CO2) – ∆H(C3H8);
∆H1 = 4 · (–286,2) + 3 (–393,3 ) – (–103,8) = –2220,9 кДж;
∆H2 = 2 · ∆H(H2O) + 4 · ∆H(CO2) – 2 · ∆H(C2H2);
∆H2 = 2 · (–286,2) + 4 (–393,3 ) – 2 · 226,8 = –2599,2 кДж;
Запишемо термохімічні рівняння горіння пропану та ацетилену:
C3H8 + 5O2 = 3CO2 + 4H2O; ∆H = –2220,9 кДж (І)
2C2H2 + 5O2 = 4CO2 + 2H2O; ∆H = –2599,2 кДж (II)
За рівнянням (І) виділиться теплоти:
Q1 = 194,725 · 2220,9 / 22,4 = 19306 кДж.
За рівнянням (ІІ) виділиться теплоти:
Q2 = 55,275 · 2599,2 / 22,4 = 6414 кДж.
Q = Q1 + Q2;
Q = 19306 + 6414 = 25720 кДж.
Відповідь: Q = 25720 кДж